ЛАБОРАТОРНА РОБОТА “РОБОТА В СЕРЕДОВИЩІ MICROSOFT DEVELOPER STUDIO” Метою роботи є оволодіння прийомами роботи в середовищі Microsoft Developer Studio (MDS). Порядок виконання роботи 1. Запустити Microsoft Developer Studio. 2. Створити новий файл. 3. Набрати текст у фіксованому форматі. 4. Записати текст у файл у фіксованому форматі. 5. Закрити записаний файл. 6. Відкрити цей же файл, витерти набраний у ньому текст і набрати текст у вільному форматі. 7. Записати файл у вільному форматі. 8. Створити виконуваний файл. 9. Запустити на виконання створений у п. 8 файл. 10. Вийти з Microsoft Developer Studio та вимкнути комп’ютер. 11. Оформити звіт про виконану роботу та захистити його. Пояснення до виконання програми роботи До п. 1. Для запуску MDS слід натиснути кнопку Пуск, далі – папку Програми, далі клацнути на папці Fortran Power Station 4 і, поставивши курсор на Microsoft Developer Studio, клацнути один раз лівою кнопкою миші. Надалі таку чи аналогічну послідовність дій записуватимемо таким чином: Пуск  Програми  Fortran Power Station 4  Microsoft Developer Studio. Простіше запустити MDS з панелі швидкого запуску, показаній на рис.1. У даному випадку слід навести вказівник мишки на значок
і клацнути по ньому лівою кнопкою мишки один раз.
Рис. 1. Після запуску Microsoft Developer Studio з’являється вікно, показане на рис. 2.
Рис. 2. До п. 2. Для створення нового файла слід виконати таку послідовність дій: File  New. У діалоговому вікні (рис. 3), яке з’явиться після цього, вибрати Text File і натиснути кнопку <ОК>. Цю ж операцію можна виконати шляхом натискання на кнопку
на панелі інструментів або натисканням комбінації клавіш <Ctrl + N>.
Рис. 3. До п. 3. Текст програми складається із операторів, які записується у фіксованому або вільному форматі. Для кожної програмної одиниці може використовуватися лише один із форматів. Особливості записування програми у фіксованому форматі наступні. Кожен оператор мови ФОРТРАН записується з нового рядка. Рядок містить 80 позицій, у кожній з яких можна записати лише один символ. Мітка записується у позиціях 1–5, а оператор у позиціях 7–72. Позиції 73–80 використовуються для нумерації. У рядку можна записати лише один оператор. Якщо текст оператора не вміщується в одному рядку, то його продовжують у наступному. Для цього у шостій позиції рядка продовження записують символ продовження. Ним може бути будь-який символ, відмінний від “0” і пропуску (звичайно символ *). Оператор може мати до 19 рядків продовження. Крім операторів, текст програми може містити коментарі. Для цього у першій позиції слід помістити символ “С”, “с” (букви латинського алфавіту) чи “*”. Коментарі служать для запису назви програми чи іншої інформації та можуть містити символи кирилиці й інші символи таблиці кодування ASCII. Стрічка з коментарями не впливає на роботу програми. Таблиця 1 показує, у яких позиціях повинні записуватися оператори, мітки та символи. Таблиця 1 Пропуски можна застосовувати довільно. Їх необхідно використовувати для того, щоб текст програми був більш наочним. Програма може містити один чи декілька рядків, заповнених пропусками. З метою розрізнювання подібних за написом букви О і цифри 0 домовилися цифру 0 доповнювати косою рискою: О – буква О Ø – цифра 0 Особливості запису тексту програми у вільному форматі: за умовчанням довжина рядка становить 132 позиції; усі символи між знаком оклику і кінцем рядка є коментарями. Коментарі можуть починатися у будь-якій позиції; початок рядка може бути в будь-якій позиції; в одному рядку можна записати декілька команд, розділивши їх крапкою з комою; міткою продовження рядка є знак амперсанд (&). Цей знак ставлять у кінці рядка, який має продовження; мітки можуть стояти у будь-якій позиції. Набрати такий текст у фіксованому форматі: C Програма обчислення коренів квадратного рівняння C a*x**2+b*x+c=0 C Зчитування коефіцієнтів а, b, c WRITE(*,*)'A,B,C' READ(*,*)A,B,C C...